Phone icon fd6b0c8e3c94090b2d04c4ae2b9e4aa3358eae985699b6f1e8a1e4f606c2ea69
(0432) 66-12-05
(0432) 53-31-86
Чудеса вінницьких кардіологів
5

    «Чудо – це подія, що народжує віру» – зауважив одного разу Бернард Шоу. І хай там що кажуть скептики – чудеса трапляються. Врятоване життя – це теж чудо. У цьому переконалась Валентина Володимирівна Заглубоцька – героїня цієї історії. Те, що пережила вона – не побажаєш і ворогу, проте жінка відтепер  знає, як діяти і закликає берегти та прислухатися до свого серця.

   Ранок 12 квітня виявився доволі спокійний. Ніщо не віщувало біди. Пані Валентина збиралась на роботу. Раптом відчула біль у грудях.

   -Я не розуміла, що відбувається, адже ніколи не скаржилась на своє серце. Якби була більше обізнана у подальших діях – не довелось пережити те,  що пережила я. Напередодні не відчувала ніякого дискомфорту, не нервувала, не виконувала фізичних навантажень. Зле мені стало уже на роботі. Я відчула, як пече у грудях, а дихати узагалі не могла. Пам’ятаю, що мої колеги одразу викликали швидку. Усе, що відбувалося потім – як у тумані, – розповідає Валентина Заглубоцька.

    Жінку привезли до Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології  майже без свідомості. Відлік йшов на секунди. Серце поступово відмовлялося працювати.

   Олена Євгенівна Данильчук – лікар-кардіолог відділення для хворих на інфаркт міокарда, – здійснювала огляд пацієнтів у приймальному відділенні. Це її звичайна робота. Кожного дня вона виконує свої професійні обов’язки, допомагаючи хворим.  Незважаючи на те, що лікар була заклопотана – одразу звернула увагу на «нову» пацієнтку.

  - Оглянувши своїх хворих, я підійшла до жінки. Побачила, що вона на межі між втратою свідомості і свідомістю. Погляд жінки був неосмислений, рухи хаотичні. Я запитала її ім’я – пацієнтка не реагувала. Перевірила пульс – його не було. Зрозуміла, що треба діяти швидко. Викликала нашого лікаря, який одразу прибіг з дефібрилятором. Далі – жінку повезли в реанімаційне відділення.

     Валентині Заглубоцькій одразу поставили діагноз – гострий коронарний синдром – інфаркт. Вона опинилась на межі життя і смерті.  Щохвилини «пані з потойбіччя» намагалась відібрати життя у жінки. В операційній протягом шести годин лікарі вели з нею тяжкий двобій. Дванадцять медиків боролися за життя Валентини Володимирівни. Серце не хотіло працювати. Лікарі робили непрямий масаж серця у вісім рук. Пацієнтка здавалась безнадійною. Монітор в операторській зафіксував клінічну смерть.

     - Пацієнтка перебувала «на тому світі» протягом 55 хвилин. Це унікальний випадок. За усіма протоколами, європейськими стандартами після 30 хвилини пацієнт вважається втраченим. Кора головного мозку відмирає і настає смерть,  – розповідає Володимир Распутін – лікар-кардіохірург, – Але жоден з нас не відступив! Ми бачили, що пацієнтку ще можна врятувати. «Заводили» серце протягом години, змінюючи один одного. Спочатку  ми провели пацієнтці коронарографію, щоб визначити характер звуження коронарних судин. Для цього через стегнову артерію, використовуючи спеціальний катетер, ввели контрастну речовину.  У той же час зробили рентгенівські знімки. Коли ураження судин  виявили – перейшли  до самої операції. Так розпочався процес стентування – єдиний на сьогоднішній день спосіб врятувати людину від інфаркту міокарда. Це унікальна операція і унікальний випадок за усю мою практику! У світі є лише 10% людей, що вижили перебуваючи у стані клінічної смерті такий тривалий час.

   На щастя, завдяки високому професіоналізму лікарів та янголу охоронцю, Валентину Заглубоцьку вдалося повернути до життя. Серце запрацювало, дихання вирівнялося. Смерть відступила.

    Лікарі із полегшенням зітхнули.

    Пані Валентина прийшла до тями вже в палаті, в повній безпеці та спокої. Тепер її відвідують лікарі, родина, колеги, журналісти.

    -Не пам’ятаю, що зі мною трапилося. За словами лікарів: перебувала в стані клінічної смерті з діагнозом – інфаркт. І єдиним порятунком стало стентування.  Вони витягнули мене з того світу, де я була занадто довго! Мені розповіли, що якби я звернулася до лікарів, не втрачаючи дорогоцінного часу, відчувши перший дискомфорт у серці – можна було б уникнути таких наслідків. Хочу закликати усіх не зволікати, не бути байдужим до свого серця!

    За словами  Володимира  Гладких  – головного лікаря Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології – основна проблема в тому, що вони не розуміють усієї небезпеки хвороб серця. Захворювання серцево-судинної системи не лише провокують інвалідизацію, але й загрожують життю.

   - Населення потрібно навчити діяти, потрібно інформувати про алгоритм дії під час виявлення симптомів інсульту, інфаркту. І це завдання не лише лікарів, але й ЗМІ, – додав головний лікар.

    Надія Балабаєва – ординатор кардіологічного відділення, лікар вищої категорії,  наразі готує необхідні документи Валентини Володимирівни для виписки з лікувального закладу. За її словами, пацієнтка почувається добре, оптимістично налаштована, вже скоро зможе повернутися до нормального життя. Звичайно, пані Валентині необхідно буде раз у 4 місяці обстежуватися у Центрі та пройти курс реабілітації.

    Сама ж Валентина Володимирівна розповідає, що почуває себе добре, сподівається на краще.

   -Тепер серце мене не турбує, немає болю у грудях, дихаю вільно. Хочу подякувати усім, хто був небайдужим до моє долі: рідним, колегам та лікарям, що витягли мене з того світу! Досить дивне відчуття – народитися знову. Це  – чудо! Відтепер,  буду піклуватися про своє серце і пропагувати це серед своїх близьких та колег.

    Вже зовсім скоро пацієнтка повернеться додому, а лікарі продовжуватимуть нести свою місію – порятунку життя та здоров’я громадян.

  04.05.2016                                                                                                                   Прес-служба ДОЗ ОДА