Phone icon fd6b0c8e3c94090b2d04c4ae2b9e4aa3358eae985699b6f1e8a1e4f606c2ea69
(0432) 53-31-86

Вінницький обласний Центр здоров'я

 

ДІАБЕТ У ФОКУСІ

14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом

    Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається щорічно 14 листопада. У 1991 році, у відповідь на зростаючу загрозу для здоров'я людства з боку цукрового діабету (ЦД), даний захід стартував під егідою Міжнародної федерації діабету (IDF) та Всесвітньої Організації охорони здоров'я (ВООЗ).

    У січні 1922 р. молодий канадський вчений Фредерік Бантінг зробив ін'єкцію інсуліну 14-річному хлопчикові, Леонарду Томпсону, який страждав важкою формою цукрового діабету.

    Після декількох ін'єкцій інсуліну хворому стало помітно легше, а через півроку він повернувся до нормального життя. Звістка про першої клінічної апробації інсуліну Ф.Бантингом і його колегою Ч.Бестом стало міжнародною сенсацією. Замість того, щоб отримати патент на інсулін і згодом казково розбагатіти, Бантінг передає всі права Торонтскому університету. В подальшому права на виробництво інсуліну перейшли до Канадського раді з медичних досліджень, і наприкінці 1922 р. новий препарат з'явився на ринку ліків. Відкриття Фредеріка Бантінга і Чарльза Беста врятувало мільйони людських життів, і, хоча цукровий діабет і до цього дня невиліковний, завдяки інсуліну люди отримали можливість тримати цю хворобу під контролем.

    14 листопада було обрано з тим, щоб увічнити заслуги Ф.Бантинга, який народився 14 листопада 1891.

    Довгі століття люди не знали засоби для боротьби з цією хворобою, і діагноз «цукровий діабет» не залишав пацієнтові ніякої надії не тільки на одужання, але і на життя: без інсуліну - цього гормону, що забезпечує засвоєння тканинами глюкози, хворий організм існувати не може і приречений на повільне згасання.

    З 2007 року Всесвітній день боротьби з діабетом проводиться під егідою Організації Об'єднаних Націй (ООН). Цей день був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в спеціальній резолюції №A / RES / 61/225 від 20 грудня 2006 року.

    Спеціальна Резолюція ООН визнала діабет реальною загрозою всьому людству і закликала держави до розробки національних стратегій боротьби з цим важким, хронічним, інвалідизуючим захворюванням, стрімке поширення якого стало справжньою неінфекційною епідемією.

    У цьому році кампанія, приурочена до Всесвітнього Дня Діабету – 2016, проходитиме під девізом «ДІАБЕТ У ФОКУСІ». У зв'язку з цим, основними цілями заходу є підвищення обізнаності населення про чинники ризику розвитку діабету і популяризація скринінгу, спрямованого на раннє виявлення змін вуглеводного обміну.

   В кінці 2015 року Міжнародна діабетична федерація (IDF) представила 7-ме видання Діабетичного атласу, в якому узагальнюються актуальні питання по епідеміології цукрового діабету та його ускладнень. За оцінками експертів IDF, кількість людей, що страждають ЦД, вже досягла 415 млн. При цьому зростання захворюваності на діабет істотно випереджає прогнози експертів. Якщо ще 10 років тому передбачалося, що до 2025 року число осіб з цукровим діабетом складе 330 млн., то в 2011 році цей показник перевищив 360 млн. До 2040 року очікується збільшення кількості хворих на ЦД до 642 млн. осіб, однак і цього разу прогнози експертів можуть виявитися занадто оптимістичними.

    З ростом захворюваності збільшується і смертність, пов’язана з цією патологією. Кожні 6 секунд у світі додається 2 випадки діабету, і одна людина вмирає від його ускладнень.

    Одним із наслідків протікання хвороби також є погіршення зору та його поступова втрата, ризик якої у пацієнтів із діабетом у 25 разів вище, ніж у здорових людей. І саме тому – першою причиною сліпоти у населення всього світу – є ускладнення цукрового діабету з боку органа зору. 60 % нетравматичних ампутацій кінцівок – спричинено цукровим діабетом. Кожні 30 секунд у пацієнтів із цукровим діабетом проводять ампутації нижніх кінцівок, більше 70 % хворих на ЦД після проведеної ампутації протягом 5 років помирають, більше 85 % всіх ампутацій відбувається через трофічні виразкові дефекти. Основною причиною ниркової недостатності – також є цукровий діабет.

    Підраховано, що в США від ЦД та його ускладнень гине більше людей, ніж від двох таких смертельно небезпечних захворювань, як рак молочної залози та СНІД. У світі ситуація не краща – від ЦД в рік помирає більше людей, ніж від СНІДу, малярії та туберкульозу разом узятих. Загалом щороку близько 5 млн. людей помирають безпосередньо від ЦД та його ускладнень. І це без урахування тих випадків, де безпосередньою причиною смерті стає церебро- і кардіоваскулярна патологія, захворюваність якою в осіб з діабетом істотно вища, ніж в загальній популяції.

    В Україні кількість хворих із цукровим діабетом складає біля 1 млн. 300 тис. чол. Головною проблемою цукрового діабету в нашій країні є пізня діагностика та низький рівень обізнаності хворих. На жаль у багатьох випадках це захворювання діагностується на тому етапі, коли вже сформовані складні незворотні ускладнення.

    Щодо кількості пацієнтів із цукровим діабетом, існує так зване «правило половини»: із усіх хворих на цукровий діабет – лише 50% знають, що у них є діабет, лікування отримують лише 50% із встановленим діагнозом, з них тільки 50% намагаються досягти цільових показників лікування і лише 50% серед них його досягають. І як наслідок – зі всіх пацієнтів із цукровим діабетом лише 6% пацієнтів мають бажаний результат лікування.

    У Вінницькій області захворюваність на цукровий діабет кожен рік зростає. Так, в 2008 році кількість хворих становила 38 763чол., у 2009р. – 40 325чол., у 2010р. – 41697чол., у 2011р. – 43 491 чол., у 2012р. - 45 182 чол., у 2013р. - 46 796 чол., у 2014 р.- 48 257 чол., у 2015 р. – 49 927 чол.

    За даними 2015 року частка хворих на цукровий діабет серед усього населення області склала 3%, аналогічний показник і в цілому по Україні. Водночас у країнах Європи цифри щодо поширеності цукрового діабету значно вищі: у Німеччині - 10,2 %, Швеції - 7,3 %, Франції - 6,2 %, Іспанії - 9,9.

    На кожен виявлений ЦД припадає 3 недіагностованих випадки. Особливо непокоїть те, що в геометричній прогресії зростає кількість дітей хворих на цукровий діабет, що стає не тільки медичною, але і медико-соціальною проблемою (планування сім’ї, проф. орієнтації, інвалідності, смертності і т. д). Частота цукрового діабету становить 1-2% серед осіб віком до 50 років і понад 10%- в осіб віком понад 65 років.

    Зазвичай, серед хворих на цукровий діабет 90-95% становлять пацієнти з цукровим діабетом 2 типу. На інсулінотерапії в області знаходиться 7 312 хворих на цукровий діабет.

   Зростання захворюваності ЦД відзначається не тільки в розвинених країнах, але і в країнах с середнім і низьким рівнем економічного розвитку, де багато пацієнтів не мають доступу до сучасних методів лікування ЦД та його ускладнень. Тому дана проблема має серйозний соціальний аспект.

    Нарешті, у зв’язку з тим, що на діабет хворіють в основному особи працездатного віку (40-59 років), він є не тільки медичною і соціальною, але й величезною економічною проблемою. Крім того, сьогодні, за оцінками експертів IDF, приблизно 12% від витрат на охорону здоров’я припадають на діабет, що складає більше 670 млрд. доларів США на рік.

    Більшість коштів, які виділяються на підтримку людей з цукровим діабетом сфокусовані на лікуванні ускладнень, які впливають на серце, очі, нирки та кінцівки. Цих ускладнень можна уникнути завдяки ранній діагностиці та ефективному контролю захворювання.

   До 11% від загального обсягу видатків на охорону здоров'я в кожній країні по всьому світу можна було б врятувати шляхом усунення факторів ризику розвитку цукрового діабету 2 типу.

    Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Закону України «Про цукровий діабет», Постанови КМУ від 19 серпня 2009 р. №877 «Про Державну цільову програму «Цукровий діабет» на 2010-2013 р. Вінницька Обласна Рада 10 грудня 2009 року рішенням №897затвердила Обласну програму «Цукровий діабет» на 2010-2015 роки. Метою Програми було здійснення раннього виявлення ЦД та його ускладнень; забезпечення заходів спрямованих на профілактику ЦД 2 типу; підвищення ефективності діагностики, лікування цукрового діабету та його ускладнень, завдяки впровадженню міжнародних стандартів діагностики та лікування хворих; підвищення рівня та забезпечення доступності медичної допомоги, що дало б можливість збільшити тривалість та поліпшити якість життя хворих на цукровий діабет, адаптувати їх в суспільстві.

    В зв’язку із закінченням дії Державної та обласної програм «Цукровий діабет», з 2016 року на рівні Вінницької області впроваджена нова обласна програма «Майбутнє Вінниччини – в збереженні здоров’я громадян» на 2016 -2020 роки, до складу якої внесені питання діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету, а також заходи щодо підвищення рівня обізнаності серед населення про проблему цукрового діабету.

    Крім того, на рівні держави та Вінницької області, зокрема, протягом 2016 року планується впровадити в дію Постанову КМУ «Про затвердження Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну», а також реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

 

    За останні 50-60 років в більшості країн відбулися докорінні зміни в способі життя людей. Продукти харчування стали доступніші. Прискорення темпу життя підвищило потребу у фастфуді і напівфабрикатах. Люди все рідше готують їжу вдома і віддають перевагу перекусу на ходу. Все рідше вживається груба їжа, малооброблене зерно. Для прискорення приготування і поліпшення смакових якостей виробники використовують глибоку обробку продуктів. Чим продукт ретельніше оброблений, тим швидше він всмоктується в кишечнику, що тягне за собою ряд негативних наслідків для обміну речовин. Так, епідемію цукрового діабету 2 типу в Азії багато в чому пов'язують з вживанням пропареного білого рису, який дуже швидко підвищує рівень цукру крові. Широке поширення набули в світі солодкі газовані напої, особливо серед молоді. Доведено, що регулярне вживання солодких напоїв підвищує ризик ожиріння і цукрового діабету 2 типу. Крім змін в харчуванні велику роль в розвитку ожиріння відводять малорухливому способу життя. У більшості людей немає необхідності як раніше в регулярній фізичній праці. Навпаки, для того, щоб бути фізично активним люди витрачають гроші і вільний час, займаючись фітнесом або різними видами спорту. Це вимагає певних зусиль, на які йдуть не всі. У 21 столітті середнє фізичне навантаження міського жителя зменшилася майже в 50 разів у порівнянні з попередніми сторіччями. У фізично неактивних людей ризик розвитку цукрового діабету вище на 27%.

   Зміни, що відбуваються в способі життя людей на планеті призвели до того, що більше 2-х млрд. чоловік старше 20 років мають надлишкову вагу або ожиріння. Більше половини всіх хворих на ожиріння проживають в 10 країнах: США, Китаї, Індії, Росії, Бразилії, Мексиці, Єгипті, Німеччині та Індонезії. Спостерігається швидке зростання поширеності ожиріння серед молодих людей, дітей і підлітків.

    Ще одна проблема, тісно пов'язана з порушенням обміну речовин, - це старіння. Сьогодні люди хочуть довго залишатися молодими, активними, затребуваними в особистій та соціальній сфері. Розвиток хронічних захворювань різко прискорює процеси старіння. Цукровий діабет 2 типу називають моделлю прискореного старіння. Тому нормалізація обміну речовин є неодмінною умовою активного довголіття.

    Ожиріння у членів сім'ї може позначитися на здоров'ї майбутніх поколінь. Якщо у обох батьків нормальна вага, ризик ожиріння у дитини становить 1 до 10, якщо один з батьків з ожирінням - 4 випадки з 10, а якщо обоє батьків з ожирінням - 8 випадків з десяти. Важко перебільшити роль сім'ї у формуванні здорового способу життя у дітей та підлітків. Діти сьогодні живуть в світі, який більше схиляє до нездорових харчових переваг і гіподинамії, ніж до здорового харчування і фізичної активності. Захоплення фастфудом, вживання підсолоджених напоїв і багато годин, проведених за комп'ютером і переглядом телепередач, формує у дітей спосіб життя, що веде до набору ваги і розвитку ожиріння.

    У період раннього дитинства розвиваються смакові переваги дитини, вона імітує здорову і нездорову поведінку своїх батьків. У 2010 році в світі близько 43 млн. дітей дошкільного віку мали надлишкову вагу і ожиріння, що на 60% більше, ніж в 1990. У деяких країнах мало не половина хлопчиків у віці 8-9 років мають проблеми з надлишковою вагою, а у більше чверті відзначається ожиріння.

    Ризик ожиріння у дітей зростає при відсутності грудного вигодовування, скорочення часу сну, збільшення часу перегляду телепередач або занять на комп'ютері. Ростуть показники недостатньої фізичної активності серед дітей та підлітків: лише 34% підлітків (13-15 років) в Європейському регіоні активні настільки, щоб відповідати рекомендованим нині нормам. Батьки повинні докласти умови для скорочення цих ризиків до мінімуму і формування у дитини здорових харчових переваг, запропонувати альтернативний підхід до проведення дозвілля і заохочувати дітей за бажання дотримуватися здорового способу життя.

    Найважливішим правилом для збереження здоров'я і недопущення розвитку метаболічних порушень є збереження енергетичного балансу. Енергія, яка споживається з їжею дорівнює енергії, витраченій на обмінні процеси плюс фізична активність.

Основні принципи здорового харчування:

 

Кожен день з'їдати сніданок, обід і вечерю.

Корисно починати день зі склянки теплої води, в яку можна додати трохи лимонного соку. Це може допомогти стимулювати роботу шлунково-кишкового тракту.

Ніколи не їсти до відчуття переповненості. Слід зупинитися, коли ситий на 80%.

Намагатися їсти овочі та фрукти на кожний прийом їжі. Краще, якщо вони будуть різного кольору. Овочі та фрукти можуть бути основою салатів, а також входити до складу соків і молочних коктейлів.

На обід і вечерю частка овочів повинна становити від ½ до 2/3 частин тарілки, 1/4 – їжа з високим вмістом білка (риба, курка, індичка, кролик, рідко – яловичина, свинина), ¼ — гарнір (гречка, необроблений рис, сочевиця, рідко – картопля).

На кожен прийом їжі намагатися їсти їжу з високим вмістом білка (розміром з долоню).

Кожен день з'їдати порцію (30 г) горіхів, віддаючи перевагу волоським горіхам, мигдалю та фундуку.

Їсти менше напівфабрикатів або взагалі відмовтеся від них.

Замінити пропарений рис, макарони, білий хліб на необроблений рис, макарони та хліб з додаванням цільного зерна.

Намагатися урізноманітнити свій раціон, не їсти одні і ті ж продукти кілька днів поспіль.

Додавати рослинну олію (лляну, оливкову, рапсову) в салати та іншу готову їжу. Намагатися їх менше нагрівати. Ці олії при нагріванні окислюються і утворюються шкідливі речовини, здатні пошкоджувати клітини. При смаженні можна використовувати невелику кількість вершкового масла, яке більш стабільне при високих температурах. Намагатися частіше запікати або варити їжу.

Їсти повільно, ретельно пережовувати їжу.

Намагатися не їсти в моменти сильного стресу або втоми. Краще випити води.

    Ризик ЦД 2 типу зростає у осіб з абдомінальним ожирінням, яке діагностується по окружності талії: у чоловіків ≥ 94 см, у жінок ≥ 80 см.

    Досягнення нормальних показників індексу маси тіла (ІМТ) є ідеальним для осіб з ожирінням і надлишковою масою тіла. Однак дуже швидке зниження маси тіла може принести більше шкоди, ніж користі. Тому рекомендується знизити масу тіла до 10% від початкової за 8-12 місяців, в подальшому підтримувати досягнутий результат з поступовим подальшим зниженням маси тіла. Для цього при ІМТ від 27 до 35 кг / м2 необхідно знижувати масу тіла на 0,2-0,5 кг на тиждень, при ІМТ> 35 кг / м2 - на 0,5-1 кг в тиждень.

    Фізична активність – це ключова детермінанта витрати енергії, а тому вона має велике значення для енергетичного балансу і збереження оптимальної ваги. Фізична активність може приймати самі різні форми та види, варіює за ступенем інтенсивності. Основними принципами фізичних тренувань є: регулярність, поступовість і адекватність. Необхідно чергувати анаеробні (2-3 рази на тиждень) і аеробні навантаження (3-5 разів на тиждень). Мінімальний рівень фізичної активності в день – 30 хвилин, враховуючи, що 1 заняття має бути не менше 10 хвилин. Прикладом оптимального рівня щоденної фізичної навантаження є проходження 10000 кроків в середньому у швидкому темпі.

    Коли говорять про корекцію чинників ризику цукрового діабету 2 типу, тим більше про лікування захворювання, то в першу чергу йдеться про харчування і підтримку нормальної ваги, а також про адекватне фізичне навантаження - найважливіший аспект профілактики діабету і його ускладнень.

    Ще одним серйозним завданням є відмова від шкідливих звичок: паління і надмірного вживання алкоголю. Приклад батьків і інших старших членів сім'ї є багато в чому визначальним для дітей в плані їх відношення до паління і алкоголю.

    Високі показники поширеності чинників ризику і захворюваності на цукровий діабет 2 типу багато в чому обумовлені низьким рівнем культури населення по відношенню до свого здоров'я, відсутністю мотивацій до ведення здорового способу життя, а також низькою інформованістю про чинники ризику неінфекційних захворювань і методи профілактики розвитку захворювань.

 

Матеріал підготували: Зубко Л.П., зав. відділу ВОЦЗ,

Коломієць В.М., заступник головного лікаря ВОКВЕЦ.

 

 

ВІННИЦЯ 2016