Phone icon fd6b0c8e3c94090b2d04c4ae2b9e4aa3358eae985699b6f1e8a1e4f606c2ea69
(0432) 53-31-86

ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗДОРОВ’Я

СИЛА ТВОГО ЖИТТЯ

29 вересня 2016 року – Всесвітній день серця

 

    Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смертності та інвалідності населення у більшості країн світу. Однак якщо у розвинених країнах світу кількість смертей від ССЗ знижується, то в інших - стрімко зростає. Україна - серед останніх.

    Незважаючи на те що хвороби системи кровообігу є головною причиною смерті населення економічно розвинутих країн, у більшості з них протягом останніх десятиліть реєструється стійка позитивна динаміка показників здоров’я, пов’язаних із цією патологією. В той же час в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення зросла в три рази, а рівень смертності від них - на 45%.

    У структурі захворюваності дорослого населення на ССЗ лідирують гіпертонічна хвороба (ГХ)   - 41%, ішемічна хвороба серця (ІХС) - 28%, цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) - 16%, у    структурі їх поширеності - 46%, 34% та 12% відповідно. Негативна динаміка притаманна кожній із цих нозологічних форм. Поширеність ГХ серед населення за період 1991-2013 рр. зросла в 3,6 рази, ІХС - у 3,3 рази, ЦВХ - у 2,4 рази. Особливо тривожить той факт, що хвороби системи кровообігу лідирують у структурі первинної інвалідності дорослого населення України та його смертності. Протягом останнього часу структура смертності дорослого населення в Україні залишається незмінною, лідирують у ній хвороби системи кровообігу - 67%, або 968 на 100 тис. населення (за даними 2013 р.) Такий рівень «надсмертності» викликає особливу тривогу, адже він має тривалу несприятливу динаміку, до того ж від ССЗ в Україні помирає багато людей працездатного віку.

     У Вінницькій області рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу, за даними офіційної статистики становить 5960,11, первинної – 451,42 на 10 тис. населення, в Україні – 5839. Тобто показник по області перевищує загальноукраїнський.

     Ухвалення Глобального плану дій ВООЗ з профілактики неінфекційних захворювань та боротьби з ними на 2013-2020 роки на 66-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я ознаменувало переломний момент в боротьбі з цією значущою проблемою в сфері охорони здоров'я, яка, в першу чергу, спрямована на зниження смертності від серцево-судинних захворювань.

ПОСТАВЛЕНІ ДЕВ'ЯТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ, В ЧИСЛІ ЯКИХ ОСНОВНИМИ Є:

 Відносне скорочення принаймні на 10% шкідливого споживання алкоголю;

 Відносне скорочення на 10% поширеності недостатньої фізичної активністі;

 Відносне скорочення на 30% середнього споживання населенням солі / натрію;

 Відносне скорочення на 30% поточного показника поширеності вживання тютюну серед осіб у віці від 15 років;

 Відносне скорочення на 25% поширеності випадків підвищеного кров'яного тиску;

 Припинення зростання числа випадків діабету і ожиріння.

     У наш час загальновизнано, що епідемія хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі і серцево-судинних, значною мірою пов’язана зі способом життя і виникненням унаслідок цього фізіологічних факторів ризику. Зниження підвищених рівнів ризик-факторів супроводжується спадом захворюваності та смертності населення. На підставі цих взаємозв’язків створено концепцію факторів ризику, суть якої полягає в тому, що хоча причини розвитку хронічних неінфекційних захворювань остаточно не відомі, проте за даними експериментальних, клінічних та епідеміологічних досліджень визначені чинники пов’язані зі способом життя, оточуючим середовищем, генетичними особливостями людини, які сприяють розвитку і прогресуванню цих хвороб. Ця концепція є науковою базою їх профілактики.

За даними ВООЗ, Всесвітньої федерації серця та Всесвітньої організації по боротьбі з інсультом, 30% випадків смерті від ССЗ у світі є передчасними. При тому, що 2/3 таких випадків можна уникнути завдяки первинній профілактиці, ще 1/3 — шляхом удосконалення системи охорони здоров’я.

ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ССЗ ПОДІЛЯЮТЬ НА 3 ГРУПИ:

поведінкові (тютюнопаління, низька фізична активність, незбалансоване харчування, вживання алкоголю),

метаболічні (підвищені показники артеріального тиску, рівня цукру в крові, рівня ліпідів крові, надмірна вага та ожиріння),

інші фактори (бідність та невисокий освітній статус, похилий вік, спадкова схильність, психологічні чинники - депресія, стрес тощо).

Науково доведено, що ключовими є поведінкові та метаболічні фактори, а вони в Україні дуже поширені, що й призводить до значних медико-соціальних втрат та економічних збитків. До того ж, система охорони здоров’я в Україні не має достатньої профілактичної спрямованості й переважно орієнтована на стаціонарне обслуговування замість профілактики.

Провідним фактором ризику ССЗ є підвищений артеріальний тиск (13% від загального числа смертей у світі), за ним - тютюнопаління (9%), підвищений рівень цукру в крові (6%), відсутність фізичної активності (6%), надмірна маса тіла/ожиріння (5%). Часто ці фактори поєднуються в одного й того ж хворого і діють синергічно, підвищуючи сукупний ризик виникнення гострих судинних патологій - інфаркту міокарда та інсульту.

ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА. У деяких вікових групах ризик ССЗ збільшується удвічі з кожним підвищенням рівня артеріального тиску на 20/10 мм рт. ст. (починаючи з 115/75 мм рт. ст.). Тож життєво важливим для профілактики інсультів і серцевих нападів є раннє виявлення і лікування АГ. За даними ВООЗ, підвищений АТ в Україні має 54% населення, у тому числі 54% чоловіків та 53% жінок. У 27% з тих, хто звертається до закладів охорони здоров’я, реєструють АГ. Моніторинг епідемічної ситуації в Україні протягом 25 років свідчить про збільшення поширеності цього чинника.

ТЮТЮНОПАЛІННЯ. За даними ВООЗ, воно є причиною приблизно 10% випадків ССЗ. В результаті проспективних когортних досліджень доведено позитивний вплив відмови від куріння на рівень смертності від ішемічної хвороби серця. Дослідження лікарів Великої Британії протягом 50 років засвідчили, що вирішальний вплив на тривалість життя колишніх курців має час відмови від куріння: ті, хто кинув курити у віці від 35 до 44 років, мають шанс на таку ж тривалість життя, що й люди без цієї шкідливої звички. Щорічно у світі від тютюнопаління помирає приблизно 6 млн осіб, що становить 6% загальної жіночої й 12% чоловічої смертності. Очікується, що до 2030 р. щорічна смертність, пов’язана з вживанням тютюну, перевищить 8 млн осіб.

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ. У структурі смертності хворих на ЦД майже 60% смертей відбувається на тлі ССЗ. Ця категорія пацієнтів має у 2-3 рази вищий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень (особливо це стосується жінок), зок­рема інсульту (у деяких вікових групах). До того ж, прогноз після розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД менш сприятливий. Ризик ССЗ збільшується з підвищенням рівня глюкози в крові. Водночас патологічна регуляція рівня глюкози часто потенціює інші фактори серцево-судинного ризику: абдомінальне ожиріння, підвищення АТ, низький рівень ліпопротеїдів високої щільності та високий рівень тригліцеридів.

ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЯ. Третина всіх випадків ішемічної хвороби серця у світі пов’язана з високим рівнем холестерину. В цілому ж, за оцінками експертів, наслідком підвищеного рівня холестерину крові є 2,6 млн випадків смертей (5% від загальної кількості). Серед населення України спостерігається висока поширеність гіперхолестеринемії - 67% (за даними 2010 року). З віком частота гіперхолестеринемії в популяції поступово зростає.

НЕДОСТАТНЯ ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ. У кожного своє бачення цього поняття. Втім, існує чіткий критерій: це менше п’яти 30-хвилинних епізодів помірної фізичної активності на тиждень або менше трьох 20-хвилинних епізодів активного фізичного навантаження. У світі із цим фактором пов’язують 3 млн. випадків смертей щорічно. У людей із недостатньою фізичною активністю ризик померти на 20-30% більший, ніж у тих, для кого «рух - це здоров’я». За даними спеціальних досліджень лише 13% українців мають достатній рівень фізичної активності, у Європі ж - 40-66%.

ОЖИРІННЯ. Воно тісно пов’язане з основ­ними факторами серцево-судинного ризику, такими як артеріальна гіпертензія, зниження толерантності до глюкози, ЦД ІІ типу і дисліпідемія. За даними ВООЗ, стандартизований за віком рівень поширення надмірної маси тіла у дорослих в Україні становить 52%, ожиріння - 20%. За середньою кількістю калорій, спожитих людиною на день, Україна посідає 28-ме місце серед європейських країн. Упродовж 1992–2009 рр. калорійність денного раціону українців зменшилася на 5%. Однак надзвичайно серйозною проблемою в Україні є значний рівень споживання солі, який більш ніж удвічі перевищує показник, рекомендований ВООЗ. Понад 80% солі надходить з технологічно оброблених продуктів.

СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ. Вони також опосередковано впливають на здоров’я серцево-судинної системи, як і на здоров’я людини в цілому. Бідність, низький рівень освіченості, деградація навколишнього середовища, погані житлові умови, незапланована урбанізація негативно позначаються на здоров’ї.

ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОЇ СТАТІ. Щорічно у світі 3 млн жінок помирають від інфаркту і майже стільки ж - від інсульту. Проте існує безліч хибних уявлень про ССЗ у жінок, зокрема, що ці хвороби їх вражають менше, ніж чоловіків. Насправді це не так - єдиний «привілей» жінок лише в тому, що ССЗ розвиваються у них на 7-10 років пізніше. Фактори ризику у чоловіків і жінок також однакові. Втім, на них впливають ще й гендерні норми і ролі або ж їх «множинність», наприклад, коли працююча жінка зайнята ще й у домогосподарстві. Принагідно слід зауважити, що фактори ризику ССЗ формуються вже в період внутрішньоутробного розвитку людини, у дитинстві та підлітковому віці. Поліпшене харчування дівчаток і жінок може запобігти розвитку ССЗ у майбутніх поколінь. Недостатнє харчування в ембріональному періоді, а також у дитинстві підвищує сприйнятливість до ССЗ.

ОБІЗНАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. Населення не завжди має вірні уявлення про ті чи інші ССЗ. Це можна прослідкувати на прикладі інсульту. Зазвичай «у народі» вважають, що це хвороба літніх людей, хоча, за оцінками ВООЗ, майже 30% інсультів трапляється у віці до 65 років (а у 120 тисяч жінок і 105 тисяч чоловіків - до 45 років). Уже після 35 років з кожним наступним десятиліттям ризик інсульту подвоюється.

Тож лікарі первинної ланки повинні пояснювати ці та інші моменти своїм пацієнтам, щоб у людини виникало бажання зберегти своє здоров’я, і були відповідні знан­ня, як це робити, при яких симптомах, коли і до кого звертатися по медичну допомогу.

Останнім часом науковці світу напрацювали відповідний обсяг знань і шляхи боротьби з ССЗ, адже економісти вже давно порахували: профілактика неінфекційних захворювань потребує майже утричі менше витрат, ніж лікування хворих. Світ має і певний досвід на цьому шляху. Зокрема, завдяки заходам протидії АГ у США за 25 років вдалося значно зменшити рівні смертності від ЦВХ та інфаркту міокарда. Внаслідок запровадження профілактичних програм у Німеччині смертність від інсультів скоротилася вдвічі, а в Японії — у 4 рази.

Дії, спрямовані лише на індивідуальну поведінку людей, є недостатньо ефективними. Перспективним є застосування інтегрованих загальнодержавних підходів із залученням усього суспільства. Також доведено, що ціна бездіяльності набагато вища, ніж вартість заходів щодо запобігання неінфекційним хворобам.

Матеріал підготувала: Зубко Л.П., зав. відділу ВОЦЗ

 

 

ВІННИЦЯ 2016